Гора Пікуй – це вершина заввишки 1408 м на межі Львівської та Закарпатської областей, найвища точка Вододільного хребта і всієї Львівщини. Найпростіше піднятися на Пікуй із села Біласовиця: 4,5–6 км в один бік і 2–4 години вгору. Для довшого походу є маршрути з Жденієва, Либохори і Сянок.
Що треба знати про гору Пікуй перед походом?
Пікуй – не найвища гора Карпат, але вершина відкрита, і з неї видно на всі боки. Головна нагорода за підйом – панорама, а дістатися до неї можна за один день без серйозної підготовки.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Висота | 1408 м (у старих джерелах трапляється 1405 м) |
| Хребет | Вододільний (Верховинський Вододільний) |
| Розташування | Межа Львівської та Закарпатської областей |
| Найближчі села | Біласовиця, Жденієво, Щербовець, Верхнє Гусне, Либохора |
| На вершині | Кам’яний обеліск 1935 року на честь Томаша Масарика |
| Найпростіший старт | Біласовиця (Закарпаття) |
Схили гори несиметричні. Південно-західний бік крутий і місцями скелястий, північний і північно-східний – пологіші. Дорогою вгору буковий ліс поступово переходить у ялицевий, а сама вершина скеляста.
Які є маршрути на Пікуй?
На Пікуй ведуть чотири основні маршрути: короткий одноденний із Біласовиці, довший із Жденієва і два багатоденні хребтом – із Либохори та Сянок. Ідете вперше – обирайте Біласовицю. Хочеться тиші й кількох днів у горах – беріть Сянки.
| Маршрут | Відстань | Набір висоти | Час | Кому підійде |
|---|---|---|---|---|
| Біласовиця – Пікуй | 4,5–6 км в один бік | близько 700–800 м | 2–4 год угору | Новачкам, на один день |
| Жденієво – Пікуй | близько 12 км в один бік | – | близько 5–6 год угору | Тим, хто має досвід походів |
| Либохора – Руський Шлях – Великий Верх – Пікуй – Біласовиця | 22–23 км | – | 1–2 дні | Для походу з ночівлею |
| Сянки – Пасмо Пікуя – Пікуй – Біласовиця | 38–40 км | близько 1200 м сумарно | 2–3 дні | Для багатоденного походу хребтом |
Чому цифри в різних джерелах не збігаються? Вони залежать від точки старту і стежки. Для Біласовиці, наприклад, трапляються і 4,5 км з 790 м набору, і 5,3 км з 811 м, і 6 км із 700 м. Тож таблиця – орієнтир, а трек для походу краще завантажити заздалегідь.
Маршрут на Пікуй з Біласовиці
Найкоротший і найпопулярніший підйом стартує біля дерев’яної церкви на пагорбі в Біласовиці. Стежка йде селом, а далі лісом угору до вершини. Це маршрут, який можна пройти за один день і того ж дня повернутися додому: спуск зазвичай коротший за підйом.
Маршрут із Жденієва
Із Жденієва на вершину – близько 12 км в один бік, тобто 5–6 годин підйому. Цей варіант для тих, хто готовий провести в горах увесь день і не розраховує повернутися до обіду.
Маршрут із Либохори через Руський Шлях
Маршрут веде через перевал Руський Шлях і гору Великий Верх, а закінчується в Біласовиці. Це 22–23 км, тобто похід на 1–2 дні. Транспорт плануйте заздалегідь: старт і фініш у різних селах, тож доїхати треба до Либохори, а повертатися – з Біласовиці.
Через весь Вододільний хребет із Сянок
Найдовший варіант – 38–40 км від Сянок до Біласовиці хребтом Пасмо Пікуя, на 2–3 дні. Набір висоти помірний, близько 1200 м сумарно, а орієнтуватися на хребті нескладно. Майже весь шлях проходить тихими місцями. Людно стане хіба що на самій вершині Пікуя, куди піднімаються одноденні групи з Біласовиці.
Як дістатися до Пікуя?
До Біласовиці найпростіше дістатися через Воловець, до Сянок – потягом напряму. Що обрати, підкаже маршрут.
Громадським транспортом до Біласовиці
Спершу їдьте до Воловця: туди ходять потяги зі Львова, Києва, Ужгорода та інших міст, а також автобуси. У Воловці пересідайте на рейсовий автобус до Біласовиці. Розклад місцевих рейсів змінюється, тож перевірте його перед поїздкою.
Потягом до Сянок
Для походу хребтом їдьте до залізничної станції Сянки: туди є потяги без пересадок зі Львова і Києва. Київський потяг прибуває рано вранці, тож перший день походу можна почати просто з вокзалу.
Автомобілем
Біласовиця лежить біля міжнародної траси Київ–Чоп. Зі Львова можна їхати через Стрий, Верхнє Синьовидне, Тухольку й Івашківці. Авто залишайте в селі, а далі – пішки.
Коли краще йти на Пікуй?
Найзручніше йти з пізньої весни до осені. Сніг на вершині може лежати аж до пізньої весни, тож навесні стежка вгорі буває мокрою або засніженою.
Узимку Пікуй – зовсім інша гора: схили стають крутими, і новачкам самостійно туди не варто. Зимове сходження – для тих, хто має досвід і спорядження. Влітку ж той самий маршрут із Біласовиці підходить навіть початківцям. Взуття в будь-який сезон беріть трекінгове: на крутих ділянках у звичайних кросівках легко посковзнутися.
Що подивитися на вершині Пікуя?
Головне на вершині – кам’яний обеліск 1935 року, споруджений на честь першого президента Чехословаччини Томаша Масарика. Деякі джерела згадують ще й сучасну статую Ісуса Христа, встановлену за мир в Україні.
Гора входить до загальнодержавного заказника «Пікуй». На маршруті з Либохори дорогою трапляються перевал Руський Шлях і гора Великий Верх. А в самій Біласовиці зверніть увагу на дерев’яну церкву, від якої починається підйом.
FAQ
Чи можна заночувати біля Пікуя?
Так, під вершиною є туристичний притулок, а на маршруті з Жденієва є місця для намету. Якщо йдете хребтом із Сянок чи Либохори, ночівля – частина плану.
Чому на Пікуї стоїть обеліск президентові Чехословаччини?
Обеліск звели в 1935 році, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини. Його присвятили Томашу Масарику – першому президенту цієї держави.
У якій області більша частина гори?
Більша частина масиву лежить у Закарпатській області, менша – у Львівській. Вершина при цьому вважається найвищою точкою Львівщини.
Пікуй добре підходить для першої серйозної гори в Карпатах: з панорамою на вершині і зрозумілою логістикою. Обирайте маршрут за кількістю днів, які маєте, а перед виїздом перевірте розклад автобуса з Воловця до Біласовиці і завантажте трек у телефон.
About the Author
